Юридична особа може подати заяву в цій категорії, якщо:

(a) вона володіла активом, розташованим на території України; та

(b) цей актив було пошкоджено, знищено або втрачено внаслідок повномасштабного вторгнення Росії, починаючи з 24 лютого 2022 року.

Заяву в цій категорії слід подавати самій цій юридичній особі.

Юридична особа може подати заяву щодо:

(a) пошкодження, знищення або втрати одного чи більше активів;

(b) втрати прибутку, що виникла внаслідок пошкодження, знищення або втрати активів;

(c) повної втрати бізнесу, якщо це сталося внаслідок пошкодження, знищення або втрати активів; та

(d) будь-яких інших прямих витрат, що виникли внаслідок пошкодження, знищення або втрати активів.

Актив – це будь-що, що приносить або, як очікується, принесе економічну вигоду юридичній особі, яка є його власником. Актив може бути матеріальним або нематеріальним.

Якщо певний об’єкт відображається у фінансовій звітності юридичної особи, то для цілей цієї категорії він вважається «активом».

Це може включати, наприклад:

(a) земельні ділянки;

(b) житлову та нежитлову нерухомість;

(c) обладнання та інше рухоме майно;

(d) транспортні засоби;

(e) готівку та цінні речі;

(f) товарні (складські) запаси;

(g) договірні права; та

(h) права інтелектуальної власності.

Цей перелік не є вичерпним. Юридична особа повинна обґрунтувати в тій мірі, в якій це може бути необхідно, що її заява в цій категорії стосується «активу».

Такі приклади можуть включати:

(a) військові атаки;

(b) фізичний саботаж;

(c) кібератаки;

(d) експропріацію або крадіжку;

(e) обмеження на імпорт або експорт товарів чи послуг;

(f) перебої в постачанні або логістиці, наприклад, щодо палива, енергії, води, сировини або транспортних маршрутів;

(g) втрату людських ресурсів, наприклад, через примусове переміщення, евакуацію, мобілізацію або загибель персоналу; та

(h) значне зниження попиту на товари або послуги.

Цей перелік не є вичерпним.

Юридична особа повинна представити та обґрунтувати свою заяву, зокрема, що вона зазнала пошкодження, знищення або втрати активів на суму, в розмірах якої вона вимагає компенсації, і що це сталося внаслідок повномасштабного вторгнення Росії в Україну.

Якщо заява юридичної особи стосується виключно пошкодження або знищення інфраструктури чи житлового нерухомого майна, вона може подати заяву або в цій категорії, або в категоріях C1.1/C1.2, C1.3 чи C1.4.

Якщо ж заява юридичної особи стосується втрати активів, які не є об’єктами інфраструктури, втрати прибутку, повної втрати бізнесу або інших прямих витрат, пов’язаних з пошкодженням, знищенням або втратою активів, то їй слід подати таку заяву в цій категорії.

Юридична особа повинна надати стільки доказів, скільки цього необхідно для підтвердження її права власності на активи. Вибір того, які саме докази надати, залишається за юридичною особою. Прикладами можуть бути:

(a) виписки з офіційних державних джерел, зокрема з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно України;

(b) фінансова звітність, починаючи з 2017 року або раніше, якщо це можливо;

(c) документи податкової звітності;

(d) свідоцтва про право власності;

(e) документи про купівлю-продаж;

(f) заставні документи;

(g) договори оренди;

(h) контракти;

(i) виписки з банківських рахунків;

(j) страхові документи;

(k) фотографії та відео;

(l) кореспонденція; та

(m) письмові свідчення осіб, які можуть підтвердити право власності.

Цей перелік не є вичерпним. Юридична особа повинна обґрунтувати своє твердження про те, що вона є власником активів.

Так, може. Представник, який подає заяву в такій ситуації, повинен бути належним чином уповноважений та мати відповідні повноваження.

Юридична особа може на свій розсуд подати або одну заяву, або окремі заяви.

Так, юридична особа може подати заяву в цій категорії щодо пошкодження, знищення або втрати активу, розташованого в будь-якій частині України, включаючи її тимчасово окуповані території.

Якщо юридична особа не могла (або значною мірою не могла) отримати доступ до активу, користуватися ним, передати або продати його без залежності від Росії, її регіональних або місцевих органів влади чи будь-якої структури, що перебуває під її контролем, то такій юридичній особі слід подати заяву в категорії C3.2.

Юридична особа повинна надати стільки доказів, скільки цього необхідно для встановлення факту пошкодження, знищення або втрати активів. Вибір доказів, які слід надати, залишається за юридичною особою. Прикладами таких доказів можуть бути:

(a) витяги з офіційних державних джерел, наприклад, з Реєстру пошкодженого та знищеного майна України;

(b) відповідні судові рішення або експертні висновки;

(c) документи правоохоронних та судових органів, наприклад, поліцейські протоколи або заяви про порушення кримінальної справи;

(d) акти Державної служби з надзвичайних ситуацій, наприклад, акти, що детально описують пожежу, пошкодження, знищення або втрату активів, включаючи причину цього;

(e) звіти військових адміністрацій;

(f) акти місцевих органів влади, включаючи звіти про обстеження майна, складені представниками міських, селищних або сільських рад;

(g) повідомлення засобів масової інформації,  в тому числі інтернет-видань та інформаційних каналів у месенджерах;

(h) фотографії та відео;

(i) кореспонденція; та

(j) письмові свідчення осіб, які можуть підтвердити пошкодження, знищення або втрату.

Цей перелік не є вичерпним.

Юридична особа повинна представити та обґрунтувати свою вимогу, зокрема, що її активи були пошкоджені, знищені або втрачені на суму, в розмірі якої вона вимагає компенсацію.

Юридична особа повинна надати якомога більше інформації про пошкодження, знищення або втрату активів, зокрема:

(a) детальний опис обставин пошкодження, знищення або втрати активів;

(b) перевірену фінансову звітність, в якій зазначено, що активи були пошкоджені, знищені або втрачені внаслідок повномасштабного вторгнення Росії;

(c) документи (наприклад, поліцейські протоколи, судові документи, експертні висновки, повідомлення засобів масової інформації, письмові свідчення або кореспонденцію), фотографії або відео, що демонструють, що активи були пошкоджені, знищені або втрачені внаслідок повномасштабного вторгнення Росії; та

(d) витяги з офіційних урядових джерел, наприклад, з Реєстру пошкодженого та знищеного майна України.

Цей перелік не є вичерпним.

Юридична особа повинна представити та обґрунтувати свою вимогу, включаючи те, що її активи були пошкоджені, знищені або втрачені на суму, в розмірі якої вона вимагає компенсацію, та що це було спричинено повномасштабним вторгненням Росії в Україну.

Так, може. Юридичній особі слід надати будь-які докази проведення ремонту, включаючи інформацію про його вартість.

Так, юридичній особі слід вказати орієнтовну суму вимоги своєї заяви. Їй також слід пояснити, як вона дійшла до цієї суми, та надати деталізацію суми заяви.

Зазначене повинно включати суми, що вимагаються за:

(a) пошкодження, знищення або втрату активів;

(b) будь-яку втрату прибутку, що виникла внаслідок цього;

(c) будь-яку повну втрату бізнесу внаслідок цього; та

(d) будь-які інші прямі витрати, понесені внаслідок пошкодження, знищення або втрати активів.

Юридичній особі також слід вказати будь-які вжиті заходи та понесені витрати, спрямовані на мінімізацію шкоди від пошкодження, знищення або втрати активів.

Ризики за ненадання повної та зрозумілої вимоги покладаються на юридичну особу.

Юридичній особі слід надати стільки доказів, скільки цього необхідно для встановлення суми вимоги її заяви.

Вибір того, які докази надати, залишається за юридичною особою. Прикладами можуть бути:

(a) фінансові звіти, починаючи з 2017 року або раніше, якщо це можливо;

(b) договори купівлі-продажу;

(c) квитанції;

(d) рахунки-фактури;

(e) контракти;

(f) страхові документи; та

(g) документи або кореспонденція з постачальниками, покупцями або партнерами.

Цей перелік не є вичерпним.

Юридична особа повинна представити та обґрунтувати свою вимогу, зокрема, що її активи були пошкоджені, знищені або втрачені на суму, в розмірі якої вона вимагає компенсацію. Для обґрунтування своєї вимоги юридичній особі слід надати всі деталізовані та подальші детальні описи, що вимагаються у Формі заяви. Ризики за невиконання цієї вимоги покладаються на юридичну особу.

Так, юридична особа може подати заяву без експертної оцінки. Але саме юридична особа повинна представити та обґрунтувати свою вимогу, зокрема, що її активи були пошкоджені, знищені або втрачені на суму, в розмірі якої вона вимагає компенсацію, в тому числі шляхом надання експертної оцінки, якщо це потрібно. Ризики за ненадання повної та зрозумілої вимоги покладаються на юридичну особу.

Ні, затвердженого або вичерпного переліку експертів для цієї мети не існує.

Так, юридична особа може подати заяву незалежно від того, чи отримувала вона фінансову або іншу допомогу.